Херсону потрібна програма збереження і розвитку історичного центру

Існує така пересічна і розповсюджена у широких колах думка, що нібито південні міста через свій неповторний колорит та ментальність пасують всім іншим у питаннях охайності, прибраності вулиць, зовнішнього вигляду будівель. Якщо погодитись із цим твердженням, то тоді прийдеться визнати, що Херсон у зазначеному контексті – останній серед інших. На відміну від сусідніх Миколаєва, Запоріжжя, Одеси, Дніпра Кропивницька в Херсоні вже протягом багатьох років відсутня політика збереження історико-культурної спадщини. І це не є якимось політичним питанням, проблемою цілеспрямованої руйнівної, зловмисної діяльності якоїсь однієї негідної політичної сили чи особи. Це результат спільних зусиль. Змінювались влади, кольори домінуючих партійних прапорів у херсонській обласній та міській радах, а візок культурної спадщини міста продовжував тонути у трясині людської байдужості, хитросплетінні чиїхось комерційних інтересів, надзвичайно далеких від справи збереження пам’яток історії та архітектури міста.
Херсон залишається єдиним обласним центром півдня України, де прояви політики збереження культурної спадщини дуже важко розпізнати. В Одесі діє «Програма збереження і розвитку історичного центру Одеси», якою опікується Міське управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Зазначений орган має також і повноваження щодо впровадження штрафних санкцій. В Миколаєві нещодавно презентували концепцію програми збереження будівель в історичній частині міста. В Кропивницькому успішно функціонує відділ з охорони культурної спадщини управління міського будівництва й архітектури міської ради. В Запоріжжі прийнята і успішно діє програма охорони пам’яток історії і культури на 2018-2022.

В Херсоні біла пляма і вакуум. Херсонці сумно жартують, що у їх місті на відміну від інших діє програма дерибану і стратегія занепаду культурної спадщини. Херсонці валять все за звичаєм на політичні сили, які нещодавно були, чи щойно тільки прийшли до влади і нічого там не роблять, а все навколо руйнується. Проте у сусідніх з Херсоном містах, де відбуваються схожі за змістом громадсько-політичні процеси ситуація інша. А може й справа не в тому, що херсонці вкотре не правильно роблять свій політичний вибір, а справа в самих херсонцях. В специфічній ментальності, громадській інертності, відчуженості, готовності терпіти, байдужості, лінощі, неспроможності ефективно відстоювати інтереси у громадському вимірі.
Останній яскравий приклад херсонських провалів у справі охорони культурної спадщини це нещодавня ситуація із руйнацією унікального для міста фасаду будівлі кінця ХІХ століття на Старообрядницькій 18. Припинити утеплювання фасаду, яке розпочав власник кількох квартир, змогли лише на третій день, після особистого втручання начальника поліції. «Три дні міська адміністрація разом із обласною адміністрацією не могли зупинити одного чоловіка у знищенні пам’ятки архітектури» – каже архітектор і громадський активіст Андрій Луцик.

«На жаль, міським органам архітектурно-будівельного контролю не передані повноваження по охороні пам’ятників архітектури, – коментує начальник управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Ростислав Маршак. – Ми не можемо виходити на перевірки, навіть вимагати документи. Неодноразово зверталися з цим до Верховної Ради і Кабміну, але реакції немає. Ми могли б виносити припис і припиняти такі роботи. Як херсонець, я вважаю, що архітектурний історичний центр міста руйнується і щоб його врятувати потрібен комплексний підхід». (https://day.kyiv.ua/ru/photo/arhitekturnaya-bol)
На відміну від сусідніх міст нічого не виходить в Херсоні. Замкнуте коло. Одна надія на комплексний підхід. То Верховна Рада мовчить, то Кабмін не підписує. Цікаво, хто ж стільки років поспіль, які темні сили заважали місту прийняти програму на підтримку культурної спадщини, запровадити системні заходи з реконструкції пам’яток архітектури? Невже це, не ми самі, а хтось інший постійно зупиняє нас у невгомонному прагненні захистити пам’ятки міської архітектури?
Втім, останні резонансі події та громадська активність навколо них додають певного оптимізму, що таки міська програма із захисту культурної спадщини, реконструкції пам’яток архітектури буде прийнята. І контролюючі інстанції шляхом впровадження «комплексного підходу» набудуть необхідних повноважень, і питання чому Херсон останній серед інших більш не буде актуальним. 12 червня в Херсонській міській раді сформовано робочу групу щодо збереження і розвитку історико-архітектурної спадщини міста. До її складу увійшли архітектори, культурологи, історики, дизайнери.
Нещодавно, Марія Морозова музикант і педагог Школи мистецтв №1 м.Херсона. Провела мистецьку акцію на підтримку однієї з перлин історико-культурної спадщини Херсона – Малого (єврейського) театру (з 1944 р. в ньому розташовувалась Херсонська обласна філармонія). До речі цей театр разом із вищезгаданою будівлею по Старообрядницькій 18 (наприкінці ХIХ – першій чверті ХХ століття готель для артистів) за свідченням Сергія Дяченка входив до унікального театрального комплексу. В 1999 році будівля театру згоріла і з тих пір лежить в руїнах.
«…Розбиті ступені, порослі травою, стали маленькою сценою. Старий театр ожив. Одне з багатьох значень його музичного коду в цій музиці. Коли-небудь прозвучать й інші. Світ зміниться. І цими сходами після концерту, знову пройдуть херсонці. Будівля Херсонської обласної філармонії в історичному центрі міста згоріло 21 рік тому. Темрява і забуття поглинули її. Проте трохи світла може здолати велику темряву…».
Отже слухаємо цю вічну музику й підтримуємо прекрасні мистецькі імпульси, спрямовані на підтримку культурної спадщини Херсона.

Олексій Данченко

Tags:

Тобі також сподобається:

У Херсоні тренер отримав високе спортивне звання
На Херсонщине производят мед без привлечения к процессу пчел

Останні новини

Меню